НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

1. Хімічний елемент як об’єкт дослідження періодичного закону і періодичної системи. Недоліки ядерного формулювання хімічного елементу. Хімічний елемент як вид атомів з однаковою електронною будовою. Місце хімічного елементу в періодичній системі, його порядковий номер. Масове число та атомна маса. Періодичність властивостей хімічних елементів по мірі зростання порядкового номера.
2. Корпускулярні та хвильові властивості електрону. Рівняння Шредінгера; хвильова функція, електронна густина, електронна імовірність. Математичне поняття атомної орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні електронів, квантові числа, принцип Паулі. Загальні електронні формули s-, p-, d-, f-елементів, скорочені та повні електронні формули. Явище "провалу" електронів.
3. Розмір атомів та хімічні властивості. Зміна розміру атомів по періодах та по підгрупах. Лантаноїдне стиснення, його зміст та вплив на розмір атомів побічних підгруп та хімічні властивості післялантаноїдних елементів.
4. Енергетичні характеристики хімічних властивостей атомів елементів як кількісні характеристики. Енергія іонізації, спорідненість до електрону, їх фізичний зміст та застосування. Електронегативність як універсальна величина.
5. Ступінь окислення як фундаментальна величина в неорганічній хімії, її фізичний зміст. Знак та величина ступеня окислення, їх визначення по електронегативності та електронній будові. Ступінь окиснення хімічних елементів по періодах і підгрупах періодичної системи.
6. Оксиди як найголовніший клас неорганічних сполук. Кислотні, основні та амфотерні оксиди: їх гідрати – кислоти, основи.
7. Солі як продукти кислотно-основної взаємодії. Середні, кислі, основні солі. Номенклатура, хімічні властивості.
8. Стехіометричні закони хімії. Закон збереження маси. Закон еквівалентів. Еквівалент, його фізико-хімічний зміст. Визначення еквівалентів хімічних елементів та їх сполук (оксиди, кислоти, основи, солі). Залежність еквівалента від умов хімічної реакції. Закон Авогадро, мольний об’єм, закон об’ємних відношень.
9. Метод валентних зв’язків (МВЗ) та метод молекулярних орбіталей, атомні орбіталі, зв’язуючі та розпушуючі молекулярні орбіталі. Форми та просторове розташування атомних орбіталей, способи їх перекриття: σ-, π-, δ-хімічні зв’язки. Неузгодженість МВЗ для молекули кисню з експериментальними даними.
10. Валентність як число атомних орбіталей, які приймають участь в утворенні хімічних зв’язків. Гібридизація атомних орбіталей sp, sp2, sp3, sp3d1-4. Полярні, неполярні молекули, дипольний момент.
11. Донорно-акцепторний або координаційний зв’язок, розглянути на прикладах комплексних іонів NH4+, [Zn(NH3)4]+2. Водневий зв’язок, механізм його утворення, властивості. Навести приклади. Іонний хімічний зв’язок як межа поляризації валентного зв’язку, іонно-атомний стан хімічних елементів в сполуках.
12. Міжмолекулярна взаємодія, її фізичний зміст, властивості. Навести приклади.
13. Будова твердої речовини, типи кристалічних граток: іонна гратка, її умовність, атомна, молекулярна і металічна гратки. Зонна теорія твердого тіла.
14. Метали (металічний зв’язок), напівпровідники, ізолятори. Валентна зона, зона провідності, заборонена зона.
15. Будова комплексних сполук. Центральний атом, ліганди, координаційне число. Правила написання комплексних сполук та номенклатура. Електролітична дисоціація, константа стійкості. Хімічні реакції з участю комплексних сполук. Хімічний зв’язок в комплексних сполуках.
16. Відновники та окисники в періодичній системі. Самоокислення-самовідновлення, внутрішньомолекулярне окиснення-відновлення. Складання окисно-відновних реакцій за формальним принципом (електронний баланс) та за принципом іонно-електронних напіврівнянь.
17. Предмет хімічної термодинаміки як основа термохімії, напрямок термохімічних процесів, екзотермічні та ендотермічні реакції. Перший закон термодинаміки. Ентальпія. Термохімія, закон Гесса та його наслідки. Другий закон термодинаміки. Ентропія.
18. Швидкість хімічних реакцій в гомогенних та гетерогених системах. Константа швидкості, її фізичний зміст. Швидкість хімічних реакцій в залежності від температури. Коефіцієнт Вант - Гофа. Рівняння Арреніуса. Гомогенний та гетерогенний каталіз. Хімічна рівновага. Принцип Ле-Шательє.
19. Розчини. Розчинник та розчинена речовина. Способи вираження концентрації розчинів. Механізм розчинення неорганічних сполук у воді, гідратація, руйнування кристалічної решітки, електролітична дисоціація, її залежність від природи хімічного зв’язку. Ступінь електролітичної дисоціації. Константа дисоціації. Закон розведення Оствальда.
20. Електролітична дисоціація води, іонний добуток води, водневий показник pH. Якісне та кількісне визначення pH, індикатори, pH-метри.
21. Гідроліз солей, визначення. Типи гідролізу, механізм гідролізу. Ступінь гідролізу, константа гідролізу. Взаємозв’язок між ними.
22. Метали в періодичній системі. Розповсюдженність і знаходження в природі. Одержання металів з руд. Будова металів (валентна зона, зона провідності). Фізичні властивості: температура плавлення, густина, електропровідність, твердість, магнітні властивості. Хімічні властивості; відношення до кисню повітря, взаємодія з водою. Ряд активності металів, реакції металів з кислотами та лугами.
23. Основні положення електрохімії. Стандартні електродні потенціали, ряд напруг. Рівняння Нернста. Хімічні джерела електричної енергії, гальванічні та паливні елементи.
24. Електроліз. Послідовність розряду катіонів, аніонів та молекули води. Електроліз водних розчинів солей типу NaCl, CuSO4, KNO3. Електроліз кислот і лугів. Електроліз з розчиненим анодом; гальваностегія, гальванопластика. Електроліз розплавів.
25. Робота акумуляторів як приладів перетворення електричної енергії в хімічну (зарядка акумулятора) та хімічної в електричну (робота акумулятора).
26. Корозія металів. Негативні наслідки корозії. Методи захисту від корозії; ізоляція металу від оточуючого середовища (змазки, покриття захисними плівками, фарбами), гальванічні покриття, протекторний захист, електрозахист, інгібітори. Захисні оксидні плівки, термообробка – штучне створення захисних плівок.
27. Благородні гази, їх загальна фізико-хімічна характеристика одержання, хімічні сполуки, застосування.
28. Гідроген, лабораторні та промислові методи одержання, фізичні та хімічні властивості, застосування. Вода, пероксид гідрогену, їх хімічні властивості.
29. Галогени, їх загальна характеристика, одержання та застосування. Особливості хімічних властивостей фтору. Хлороводень, властивості; хлоридна кислота та її солі. Оксигенвмісні сполуки хлору, кислоти, солі.
30. Оксиген, знаходження в природі, одержання в лабораторії та в промисловості, хімічні властивості та застосування.
31. Сульфур, селен, телур, загальна характеристика, знаходження в природі, одержання та застосування. Хімічні властивості сульфуру, сульфітна та сульфатна кислоти, їх окисно-відновні властивості. Дія сульфатної кислоти на метали. Гідрогенсульфід, одержання, його відновні властивості. Тіосульфатна кислота, тіосульфат натрію, його окисно-відновні властивості. Селен і телур, оксиди та халькогеноводні, їх хімічні властивості, застосування.
32. Нітроген. Одержання, хімічні властивості. Оксиди нітрогену, аміак їх властивості та застосування. Солі амонію. Нітратна та нітритна кислоти, їх одержання. Окисно-відновні властивості. Навести приклади. Взаємодія металів та неметалів з нітратною кислотою.
33. Фосфор, його оксиди та гідрати оксидів. Відновлювальні властивості фосфітної кислоти. Ортофосфати кислі, основні, середні.
34. Арсен, стибій та бісмут; кислотно-основні властивості. Солі оксигенвмісних кислот арсену та стибію, основні та кислі солі бісмуту.
35. Карбон. Моноксид та диоксид. Хімічні властивості, одержання і застосування. Карбонатна кислота та її солі (середні, кислі, основні).
36. Германій та станум, їх оксиди, гідрати оксидів. Германіти та германати, станіти, станати. Відновні властивості солей стануму(II). Плюмбум, знаходження в природі, одержання, застосування. Плюмбіти та плюмбати. Розчинні солі плюмбуму.
37. Бор, ортоборна кислота, метаборати, тетраборати їх хімічні властивості. Навести приклади.
38. Алюміній, його одержання. Оксид алюмінію, гідрати оксиду, солі.
39. Галій, індій, талій, ступінь окиснення , оксиди та їх гідрати. Сполуки талію зі ступенем окиснення +1,+3.
40. Друга головна підгрупа, загальна характеристика. Амфотерність оксиду берилію, берилати, солі берилію (середні, кислі, основні). Магній та кальцій, оксиди, гідрати оксидів, солі (середні, кислі, основні). Стронцій та барій, їх оксиди, пероксиди, кислотно-основні та окисно-відновні властивості.
41. Лужні метали, знаходження в природі, їх одержання. Оксиди та пероксиди, їх основні та окисно-відновні властивості. Луги, їх одержання та хімічні властивості, застосування. Зміст реакцій нейтралізації. Рубідій та цезій, їх одержання, оксиди, пероксиди. Застосування рубідію і цезію.
42. Перехідні d-елементи в періодичній системі. Електронна будова, розміри атомів, лантаноїдне стиснення. Енергія іонізації, спорідненість до електрону. Електронегативність, ступінь окиснення.
43. Хімічні властивості d-металів, їх взаємодія з водою при різних температурах. Відношення d-металів до кислот. Взаємодія d-металів з розчинами та розплавами лугів.
44. Оксиди d-металів, їх хімічні властивості в залежності від положення в періодичній системі та від ступеня окиснення. Гідрати оксидів d-металів, їх взаємодія між собою з утворенням середніх кислих та основних солей. Солі d-металів, їх властивості, хлориди, гідроліз хлоридів.
45. Розповсюдженість металів побічних підгруп. Навести приклади більш поширених мінералів. Основні принципи одержання d-металів, їх фізичні властивості (температура топлення, густина, твердість, електропровідність, магнітні властивості).
46. IIIВ-підгрупа: скандій, ітрій, лантан, актиній, електронні формули, розміри атомів, енергія іонізації, електронегативність. Хімічні властивості. Одержання металів, їх фізичні властивості та застосування. Підгрупа скандію, взаємодія з водою, з кислотами. Оксиди та гідрати оксидів. Солі металів підгрупи скандію, комплексні фториди.
47. IVВ-підгрупа: тітан, цирконій, гафній, електронна будова, фізичні властивості. Знаходження в природі,одержання металів підгрупи тітану, застосування. Хімічні властивості тітану, ступінь окиснення, оксиди. Взаємодія тітану з кислотами та лугами, тітанілсульфат, тетрахлорид тітану. Цирконій і гафній, оксиди, їх взаємодія з кислотами та лугами. Солі, комплексні сполуки.
48. Підгрупа ванадію, одержання металів та їх застосування. Електронна будова, фізичні властивості. Ванадій, ступені окиснення, оксиди, їх взаємодія з кислотами та лугами, солі ванадилу. Хімічні властивості ніобію і танталу, їх оксиди. Взаємодія металів та їх оксидів з кислотами та лугами.
49. Хром, молібден, вольфрам, електронна будова, фізичні властивості, ступені окиснення. Загальні хімічні властивості. Знаходження в природі хрому, молібдену та вольфраму, одержання металів та їх сполук, застосування. Хімічні властивості хрому, взаємодія з кислотами, оксиди хрому, їх властивості, солі, гідроліз солей. Дихромат калію, його окисні властивості. Хімічні властивості молібдену та вольфраму. Взаємодія металів та їх оксидів з кислотами та лугами.
50. Манган, технецій, реній. Електронна будова, ступінь окиснення та фізичні властивості. Хімічні властивості мангану, його оксиди. Взаємодія мангану та його оксидів з кислотами та лугами, солі мангану. Окисні властивості перманганату калію в кислому, нейтральному, лужному середовищах. Реній і технецій. Сполуки ренію. Ренати і перренати. Відміна хімічних властивостей порівняно з сполуками мангану. Розповсюдженість елементів VIIB підгрупи, одержання металів та їх сполук, застосування.
51. Ферум, кобальт, нікол; електронна будова, ступінь окиснення та фізичні властивості. Хімічні властивості феруму, оксиди, гідрати оксидів, солі; гідроліз солей. Взаємодія феруму з водою та кислотами. Комплексні сполуки феруму, реакції з їх участю. Кобальт та нікол, їх хімічні властивості. Взаємодія з кислотами, комплексні сполуки. Знаходження в природі, одержання металів та їх застосування.
52. Платинові метали, їх одержання фізичні та хімічні властивості, комплексні сполуки.
53. Купрум, аргентум, аурум, електронна будова, фізичні та хімічні властивості. Оксиди, взаємодія з кислотами, солі, їх гідроліз. Комплексні сполуки купруму. Знаходження елементів у природі, їх одержання та застосування.
54. Цинк, кадмій, меркурій; електронна будова, ступінь окиснення та фізичні властивості. Знаходження у природі, одержання та застосування. Хімічні властивості цинку, амфотерність оксиду. Солі цинку, їх гідроліз. Взаємодія цинку з кислотами та лугами. Комплексні сполуки. Хімічні властивості кадмію і меркурію. Взаємодія з кислотами. Комплексні сполуки.
55. Лантаноїди, електронна будова, ступінь окиснення, фізичні властивості. Зміна розміру атомів лантаноїдів. Лантаноїдне стиснення. Знаходження у природі, одержання металів їх застосування. Хімічні властивості лантаноїдів. Оксиди, гідрати оксидів, їх властивості. Взаємодія лантаноїдів з водою, з кислотами.
56. Актиноїди, електронна будова, ступінь окиснення. Фізичні та хімічні властивості торію і урану.

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

1. Парафіни, технічні властивості, використання, синтези на основі парафінів.
2. Ненасичені вуглеводні. Будова, ізомерія, номенклатура, методи одержання, хімічні властивості. Реакції за правилом Марковнікова та пероксидному ефекту Хараша.
3. Дієнові вуглеводні. Класифікація, будова та просторова ізомерія алкадієнів. Способи одержання, реакції приєднання, полімеризації, дієновий синтез.
4. Ацетилен, технічні властивості та використання. Синтез на основі ацетилену. Ацетиленові вуглеводні. Ізомерія, номенклатура, будова, характеристика потрійного зв’язку. Методи одержання, хімічні реакції – реакцій приєднання води, спирту, кислот, альдегідів, механізми реакцій.
5. Оксид карбону та синтез-газ. Властивості, використання і синтези на основі оксиду Карбону. Способи одержання оксиду карбону і синтез-газу. Конверсія вуглеводнів.
6. Насичені та ненасичені галогенопохідні. Будова, ізомерія, номенклатура. Методи одержання. Індукційних ефект та ефект спряження атома Галогену. Хімічні властивості галагенопохідних.
7. Характеристика продуктів хлорування олефінів методом заміщення. Адитивне хлорування олефінів. Механізм рекції приєднання за подвійним зв’язком. Оксихлорування етилену.
8. Одноосновні карбонові кислоти – будова, ізомерія, номенклатура. Способи одержання кислот, їх солей, ангідридів, галогенангідридів, естерів, амідів, нітрилів. Декарбоксилювання кислот, синтез жирів і олив, оліфи.
9. Органічні аміни. Класифікація, будова, номенклатура. Способи одержання: алкілування, відновлення, метод Габрієля, перегрупування Гофмана. Хімічні властивості – алкілування, ацилювання, взаємодія з кислотами. Гексаметилендіамін, найлон.
10. Насичені та ненасичені спирти. Ізомерія, номенклатура, хімічні властивості: утворення алкоголятів, етерів та естерів, галогенопохідних, реакції дегідрування та дегідратації.
11. Гліцерин, одержання жирів та олив. Тринітрогліцерин, використання його в медицині та промисловості.
12. Дисахариди. Будова, ізомерія, номенклатура. Відновлюючі та невідновлюючі дисахариди. Фізичні та хімічні властивості цукрів. Сахароза, мальтоза, целобіоза, лактоза.
13. Тіоспирти, тіоетери, сульфокислоти. Будова, ізомерія, номенклатура. Одержання, фізичні та хімічні властивості меркаптидів, сульфоксидів, сульфонів. Технічне використання тіоорганічних сполук.
14. Нітросполуки, класифікація, ізомерія, будова, одержання. Хімічні властивості – відновлення, гідроліз, взаємодія з лугами, альдегідами, нітритною кислотою. Використання нітрометану.
15. Альдегіди та кетони. Будова, ізомерія і номенклатура. Способи одержання із різних органічних сполук. Хімічні властивості: реакції нуклеофільного приєднання, конденсації, реакція Канніцарро, полімеризації і оксидації. Діальдегіди і дикетони, α, β–ненасичені альдегіди та кетони.
16. Органічні пероксидні сполуки. Пероксиди як проміжні продукти реакцій оксидації. Використання пероксидних сполук в промисловості.
17. Оксид етилену. Одержання та властивості, хімічні перетворення.
18. Елементоорганічні сполуки, характер зв'язку елемент-карбон та властивості їх в залежності від положення елементу в періодичній системі.
19. Циклопарафіни. Відносна міцність три-, чотири-, п'яти- та шестичленних циклів. Поняття про зігнуті (банановидні) зв'язки і їх вплив на властивості.
20. Органічні мономери та їх використання для синтезу полімерних сполук. Механізми реакції полімеризації та поліконденсації мономерів.
21. Гідроксикислоти. Будова, ізомерія, номенклатура. Реакції по гідроксилу та карбоксильній групі. Лактиди, лактони. Оптична ізомерія молочної та винної кислот, виноградна кислота.
22. Амінокислоти. Класифікація, ізомерія, номенклатура. Одержання з ціангідринів, малонового Естеру. Фізичні та хімічні властивості. "Незамінні" амінокислоти. Лактами. Капролактам.
23. Білки. Класифікація: протеїни та протеїди. Будова молекули білку. Кольорові реакції білків.
24. Альдегідо- та кетонокислоти. Класифікація, номенклатура. Гліосилова, піровиноградна та ацетооцтова кислоти. Одержання ацетооцтового естеру та синтези кетонів і кислот з його використанням.
25. Моносахариди. Класифікація, будова, властивості глюкози, фруктози, манози, галактози, рибози, арабінози та ксилози. Поняття про глюкозидний гідроксил та його особливості.
26. Полісахариди. Властивості крохмалю та целюлози: гідроліз, алкілювання, ацилювання; лужна целюлоза, ксантогенат целюлози; віскозне волокно, целофан, колоксилін, піроксилін, целулоїд.
27. Ароматичні вуглеводні, хімічні властивості та синтези на їх основі.
28. Ароматичні галагенопохідні. Способи одержання та хімічні властивості.
29. Феноли. Будова, ізомерія, номенклатура. Одержання, хімічні властивості. Використання.
30. Хінони, способи одержання і хімічні властивості хінонів. Окремі представники аренальдегідів, аренкетонів і хінонів
31. Ароматичні карбонові кислоти. Будова, ізомерія, номенклатура, одержання, властивості. Бензойна, толуїлова, фталова, антранілова, саліцилова кислота та їх похідні. Гідропероксид і пероксид бензоїлу.
32. Сульфокислоти. Одержання, агенти сульфування. Функціональні похідні, заміщення та омилення сульфогрупи. Хімізм та механізм реакції сульфування бензолу, нафталіну та піролу. Сульфуючі агенти, умови проведення реакції. Зворотність реакції.
33. Ароматичні нітросполуки. Будова, ізомерія, номенклатура. Методи одержання, властивості. Відновлення в нейтральному, кислому та лужному середовищах. Використання. Представники.
34. Ароматичні аміни. Одержання заміщених амінів з аміногрупою в ядрі. Галогенозаміщені аміни. Нітрозаміщені аміни. Сульфозаміщені аміни. Амінофеноли. Аміни з аміногрупою в боковому ланцюзі до ядра.
35. Діазо- та азосполуки. Будова, таутомерія. Одержання, властивості. Діазобарвники.
36. Поліциклічні вуглеводні. Нафталін і правила орієнтації в нафталіновому ядрі. Похідні нафталіну. Антрацен, фенантрен і вищі поліциклічні вуглеводні, їх хімічні властивості.
37. Терпени. Аліфатичні терпени. Моно і біциклічні терпени. Трициклічні терпени. Тетратерпени, каротиноїди. Вітамін А.
38. Гетероциклічні вуглеводні. Піридін, хінолін, ізохінолін, акридін-шестичленні гетероцикли з одним гетеро атомом, їх одержання і хімічні властивості.
39. Піразол, імідазол, тіазол – п’ятичленні гетероцикли з декількома гетеро атомами, їх одержання та хімічні властивості.
40. Фуран, тіофен, піррол, індол – п’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом. 41. П’ятичленні гетероцикли з декількома гетероатомами. Піразол. Імідазол. Тіазол. Способи їх одержання і хімічні властивості.

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

1. Атомно-емісійний аналіз. Теорія і практика виконання.
2. Встановлення концентрації розчину перманганату калію титруванням оксалатів або солей заліза.
3. Кислотно-основна рівновага в багатокомпонентних розчинах. Роль буферних систем в залізі.
4. Комплексонометричний метод аналізу. Теоретичні основи і доцільні сфери застосування.
5. Обчислення константи ДР і розчинності за константою добутку розчинності для електролітів.
6. Причини забруднення осадів. Класифікація видів співосадження та механізми їх протікання.
7. Утворення колоїдних систем в процесах виконання хімічних аналізів. Причини і шляхи попередження цього явища.
8. Класифікація катіонів за аміачно-фосфатним методом. Групові реагенти.
9. Класифікація аніонів і основні методи їх ідентифікації.
10. Окисно-відновні методи титрування. Перечислити і навести приклади реакцій, на яких вони грунтуються.
11. Чим пояснюється широке впровадження фізико-хімічних методів аналізу? Приведіть схему виконання класичної полярографії.
12. Амперометричне титрування, його види і основні сфери використання.
13. Основи хроматографічного методу. Теорія теоретичних тарілок та теорія ідеальної рівноваги хроматографії.
14. Потенціометричні методи аналізу. Рівноважний і реальний електродні потенціали.
15. Гравіметрія. Вимоги до осаджувача та осадженої форми, розрахунок кількості осаджувача.
16. Причини люмінесценції, вид спектра. Які висновки можна зробити для практики хімічного аналізу із правила Люмеля-Стокса?
17. Основний закон фотометрії і його практичне застосування в аналітичній хімії. 18. Кондуктометрія. Теоретичні основи методу і приклади практичного застосування.
19. Атомні спектри. Класифікація спектральних методів аналізу.
20. Спектри молекул і спектральний аналіз в інфрачервоній області випромінювання.
21. Радіометричні методи аналізу, приклади застосування.
22. Кількісна полярографія. Будова і практика застосування р. к. електроду, твердих рухомих електродів та пастових електродів.
23. Електроліз. Електроваговий метод аналізу. Провідники різного роду. Причини і види перенапруги.
24. Дати коротку характеристику класичним хімічним методам аналізу (Лібіха, Мора, Фольгарда і т.д.).
25. Теорія індикаторів. Особливості індикаторів для окисно-відновного і кислотно-лужного титрування.
26. Точність і відтворюваність результатів аналізу. Види і причини появи похибок. 27. Явища екстракції і реекстракції. Закон розподілу.
28. Іоніти. Види і практика застосування. Визначення повної і динамічної обмінної ємності.
29. Рефрактометричний та поляриметричний методи аналізу.
30. Суть методів нефелометрії та турбодиметрії.